На унітазі три роки життя проживаємо

  • Просмотров: 5
  • Комментариев: 0
  • 20 ноября 2013
На унітазі три роки життя проживаємо

«Бородатий» жарт про високу посаду директора туалету блякне при згадці про крісло генсека Світової туалетної організації (СТО). Тільки не подумайте, що ця міжнародна структура з «клозетною» назвою – вигадана. Ні, СТО – серйозна організація, в яку входять кількадесят національних туалетних спілок. Вони щороку влаштовують з’їзди й організовують виставки, присвячені питанням не лише гігієни, а й нових технологій у туалетній індустрії. Є в СТО і своє професійне свято – Всесвітній день туалету. Під цю дату з «душком» «ВЗ» пропонує колекцію навколотуалетних цікавинок. 

У давньоримських вбиральнях язиками працювали 

У Давньому Римі громадські туалети були місцем для справляння не лише «кишкової», а й словесної нужди. Подовгу засідаючи на «горщиках» (кам’яні сидіння з підігрівом були – перед заходом клієнтів «горщики» раби, сидячи, нагрівали), відвідувачі поєднували приємне з корисним: під дружнє дзюрчання вправлялися в ораторстві, філософських диспутах і навіть ділові угоди укладали. А щоб співрозмовникам зручніше було теревенити або переговори вести, туалетні сидіння облаштовували по колу, як в амфітеатрі. Чи не звідси, бува, «круглі столи» пішли? Туалетні «говорильні» не перевелися. В одному із закладів Манчестера дуже популярний двомісний жіночий туалет. Дамочки на унітазі встигають погомоніти про своє, жіноче. 

Чому гроші не пахнуть? 

Цей вислів – родом із часів Римської імперії. «Туалетний» податок, який запровадив імператор Веспасіан, обурив не лише власників терм (громадські туалети відкривали при лазнях), а й імператорського сина. На що Веспасіан показав на зібрані з вбиралень гроші і спитав, чи пахнуть вони. Почувши відповідь, імператор додав: «Ось бачиш, не пахнуть. Хоч вони і з сечі». 

Від паризького «лайнопаду» перуки рятували

У Середньовіччі туалетні справи «застрягли» на рівні печерної епохи. Де лицарів, дам чи простолюдинів притискало, там вони і присідали. Серед міст з найбільшим душком відзначився і Париж. Від нього не «Шанеллю» віяло, а лайном. Городяни виливали «відходи тілесного виробництва» просто з вікон. Довиливалися до того, що 1270 року вийшов закон, який забороняв займатися цим неподобством. Але і після офіційної заборони «лайнопад» у Парижі не припинився. Згодом видали інший закон: спорожняти горщики з вікон дозволялося лише після триразового попередження «Обережно, виливаю!». Хто з перехожих не встигав ретируватися, потім довго перуку від лайна відмивав. 

Що спільного між клозетом і королівською цнотою?

Створення першого робочого клозету з автоматичним змиванням (датою його появи називають 1590 рік) приписують похреснику англійської королеви Єлизавети І, серу Джону Харрінгтону. Ось тільки винахід цей не надихав Її Величність на туалетні посиденьки. Королева скаржилася на убивчий запах з клозету. Але подейкували, що це була лише відмазка. Насправді ж Єлизавету І, мовляв, лякала конструкція ватерклозету: Її Величність побоювалася, що через труби вороги можуть дістатися до найсокровеннішого – королівської цноти. 

«Пізанський» горщик копієчку береже 

Американський магнат Генрі Форд не лише в автобізнесі винахідливість виявляв. Підприємливий товстосум придумав, як зробити, щоб працівники на його підприємствах не засиджувалися у туалетах, гаючи дорогоцінний робочий час. Достатньо було встановити похилі унітази (їх монтували під кутом 30 градусів), і робітників з кабінок як вітром здувало. На «пізанському» унітазі довго не всидиш. 

Звідки пішло слово «унітаз»? 

Своєю назвою сучасні «нічні вази» завдячують іспанському підприємству Unitas (у перекладі – «єдність», «союз»). На початку ХХ століття це товариство було передовиком у кампанії з електрифікації країни. На замовлення Unitas фабрика у Барселоні виготовляла керамічні ізолятори, а заодно (ресурсів, матеріалу та часу вистачало) – і фаянсові унітази. Їх масове виробництво почалося в Іспанії 1909 року. 

Вільям + Кейт = туалет 

Принц Вільяма і Кейт Міддлтон могли б стати героями «туалетних» анекдотів, якби сувеніри з нагоди їхнього весілля виготовили з дотриманням усіх правил. Річ у тім, що приурочені до весільної церемонії у королівській сім’ї сувеніри традиційно прикрашають емблемою з перших букв імен наречених. «Чоловіча» літера – попереду. Але у випадку з Вільямом і Кейт усе було навпаки. Інакше б на емблемі красувався напис WC (а це – англомовне позначення туалету). 

«Клозетна» нірвана по-японськи 

У передмісті Токіо є райський сад, призначений зовсім не для романтичних прогулянок. Посеред паркової алеї з розкішними квітниками примостилася… прозора туалетна кабінка. Парк – частина громадської вбиральні. «Ми хотіли, щоб відвідувачі туалету від душі насолодилися прекрасним пейзажем, зазнали єднання з природою, відчуття польоту», – розрекламував свій парково-туалетний проект архітектор Су Фудзімото. Хтось єднається з природою, ходячи до вітру під кущі, а хтось культурно – медитуючи на унітазі серед райських пейзажів. 

На американську оборону – 636 туалетних рулонів 

Пентагон – світовий рекордсмен з чиновницького споживання туалетного паперу. У середньому на день тут спускають у кошики 636 рулонів. Тепер зрозуміло, на кого в українському Нацбанку рівняються. Торік НБУ закупив 50 тисяч рулонів, цьогоріч – вже 110 тисяч (виходить – по 300 рулонів на день). З такими апетитами річний оборот виробництва туалетного паперу на позначці 2,4 мільярда доларів надовго не затримається. 

2500

Стільки разів на рік у середньому кожен з нас «провідує» унітаз. Виходить, що на туалет витрачаємо близько трьох років свого життя.

Джерело wz.lviv.ua

Добавить комментарий:

*

captcha
Прикрепить файл